Вас вітає комунальна установа «Міський центр професійного розвитку педагогічних працівників Кропивницької міської ради"

Поради психолога!







Психологічне здоров'я: що таке ТРИГЕРИ?

    У межах «Національної програми психічного здоров’я та психосоціальної підтримки» за ініціативою першої леді України Олени Зеленської психологи та педагоги телеграм-каналу «Подбай про себе» продовжують підтримувати громадян.
    Сьогодні розповідаємо про тригери. Що вони означають?
    Тригери – це сенсорні нагадування, які спричиняють хворобливі спогади або певні симптоми.
    Якщо людина пережила травматичну подію, то, ймовірно, пам’ятає певні звуки, запахи чи візуальні образи, пов’язані з цим досвідом. Коли вона зіштовхується з сенсорними нагадуваннями – відомими як «тригери», – то може відчувати тривогу, неспокій або паніку.

Тригери можуть бути різноманітні: від відчиненого вікна до запаху парфумів і гучного голосу.

    Наприклад, тригери, які зараз можна відчувати:

  • грім (нагадує вибухи);
  • гучний звук мотоцикла (нагадує повітряну тривогу);
  • короткі удари (нагадують вистріли);
  • запах гару.

Іноді тригерами можуть бути певні враження:

  • пуста полиця, бо нагадує перший день війни;
  • приміщення, де перебували у стані тривоги тощо.

Основи емоційної компетентності (педагогічні працівники)
«ПІДТРИМАЙ ДИТИНУ»: ТЕЛЕГРАМ-КАНАЛ,
СТВОРЕНИЙ ІЗ ТУРБОТОЮ ПРО БАТЬКІВ І ДІТЕЙ

Як психологічно допомогти дитині під час війни? Як впоратися з тривогою в укритті? Педагоги та дитячі психологи за підтримки МОН публікують актуальну інформацію у телеграм-каналі «Підтримай дитину». У спільноті наявні прості рекомендації, ігри та вправи для розвитку, які можна виконувати у сховищі, вдома чи під час евакуації. 

ГРУПИ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПІДТРИМКИ «ПОРУЧ» ДЛЯ ВИХОВАТЕЛІВ

Запрошуємо освітян на безоплатні групи психологічної підтримки, під час яких вони зможуть отримати фахові поради, поспілкуватися з колегами й психологами про війну та її вплив на власне самопочуття й самопочуття вихованців. Долучитися до щотижневих зустрічей можна, заповнивши форму за посиланням.

ЕКСПЕРТИ ЮНІСЕФ РОЗРОБИЛИ ПОРАДИ, ЯК УТІШИТИ ДІТЕЙ ПІД ЧАС ВІЙНИ

Експерти ЮНІСЕФ розробили матеріали, які стануть у пригоді педагогам та батькам: 

  • довідник із порадами, як батьки можуть підтримати та втішити дітей, які через війну часто відчувають страх, смуток, гнів і тривогу;

  • посібник із порадами, що допоможуть дорослим підтримати дитину, яка пережила смерть близької людини;

  • поради для дорослих, які доглядають за дітьми у зв’язку з війною та вимушеним переміщенням.



Літо – чудова пора для експериментів, ігор та цікавих дитячих забав. Під час війни дітям особлива важлива увага та підтримка батьків. Тому знайдіть кілька годин у своєму графіку та приділіть їх своїм дітям, аби пізнавати світ разом
💫 Що робити? Психологиня Світлана Ройз разом із донькою склали перелік літніх занять, які активізують усі канали сприйняття — зір, дотик, нюх, слух, рух та уяву:
1️⃣ Бігайте босоніж по траві
2️⃣ Робіть картини з шишок, пелюсток, листя, зелені, овочів
3️⃣ Влаштовуйте баталії з водяними пістолетами
4️⃣ Рахуйте звуки, аромати або кольори навколо
5️⃣ Спускайтеся з гірки або катайтеся по траві (та обережно, кліщі)
6️⃣ Йдіть на екскурсію по місту, неначе бачите його вперше
7️⃣ Танцюйте під дощем та стрибайте по калюжах
8️⃣ Фотографуйте метеликів і жуків
9️⃣ Робіть з паперу панамки та літачки
🔟 Спостерігайте за нічним небом — рахуйте зірки, шукайте літаки та супутники, загадуйте бажання
1️⃣1️⃣ Обводьте крейдою свою тінь на асфальті та розмальовуйте її
1️⃣2️⃣ Запускайте повітряного змія
1️⃣3️⃣ Фотографуйте іграшку в різних місцях, влаштуйте їй «пригоду-подорож», а потім створіть фотоальбом
1️⃣4️⃣ Заморозьте квіти і ягоди в кубиках льоду (і збережіть це до зими)
1️⃣5️⃣ Фотографуйте кожен день в одному і тому ж ракурсі дерево (квітку, місяць) — потім зробити анімацію
1️⃣6️⃣ Смажте сосиски (хліб, маршмелоу) на багатті
1️⃣7️⃣ Обведіть стопу, виріжте слід з картону, кладіть на різні поверхні (клумба, листя, пісок, галька ...) і фотографуйте «слід літа»
1️⃣8️⃣ Визначайте із заплющеними очима на смак ягоди, фрукти, овочі
1️⃣9️⃣ Сховайте «скарб», намалюйте карту і разом з дитиною відшукайте його
2️⃣0️⃣ Робіть з глини або тіста кулони з відбитками листя, квітів
🙌 Вмикайте уяву та вигадуйте свої ігри разом з малечею. Дозвольте своїм дітям проживати радісні миті дитинства.

Під час війни батькам буває вкрай складно уникнути стресу. Багато часу йде на опанування своїх емоцій та переживань. Не дивно, що часом не вистачає ресурсу на допомогу та підтримку інших, зокрема своїх дітей.
💙 Тому ми в ЮНІСЕФ спільно з Всеукраїнський громадський Центр "Волонтер" розробили курс «Долаємо стреси разом». Він допоможе вам краще розуміти себе та свою дитину та бути ефективними в подоланні стресів.
👉 Приєднуйтесь до курсу за посиланням — https://dolaemorazom.parents.nostress.org.ua/
Про що ви дізнаєтесь?
🔹 Ефективні методи боротьби зі стресом, які не потребують додаткових зусиль
🔹 Допомога дітям, які переживають стрес
🔹 Правила виховання дитини, які базуються на повазі та любові, а також навчитеся говорити зі своїми дітьми мовою любові.

Команда МОН продовжує підтримувати ініціативи педагогів і психологів щодо створення рекомендацій для збереження психічного здоров’я українців. Сьогодні психологи Telegram-каналу «Подбай про себе» https://t.me/PodbayProSebe розповідають про посттравматичний стресовий розлад і групи ризику.
Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) – це розлад психічного здоров’я, що розвивається після пережитої або побаченої травматичної події. Такою подією може стати бій, побачена загибель людини, ракетний обстріл, сексуальне насильство тощо. Проте безпечні для життя події, як-от раптова смерть близької людини, також можуть стати причиною посттравматичного стресу.
Докладніше: bit.ly/3zoXRpM

«ПІДТРИМАЙ ДИТИНУ»: TELEGRAM-КАНАЛ, СТВОРЕНИЙ З ТУРБОТОЮ
ПРО БАТЬКІВ І ДІТЕЙ

Як психологічно допомогти дитині під час війни? Як впоратися з тривогою в укритті? Педагоги та дитячі психологи за підтримки МОН публікують актуальну інформацію у телеграм-каналі «Підтримай дитину». У спільноті наявні прості рекомендації, ігри та вправи для розвитку, які можна виконувати у сховищі, вдома чи під час евакуації. 


Міністерство освіти і науки України

Ресурс – це внутрішні запаси енергії як дорослого, так і дитини. Команда Stop_sexтинг вирішила поділитися з вами завданнями для відновлення внутрішнього ресурсу разом з дитиною.
Для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку
▪ Під час занять з дітьми дошкільного та молодшого шкільного віку важливо додавати вправи, які містять фізичну активність, наприклад, повторювати певні рухи під музику або показати, як рухаються звірі.
▪ Також важливо проводити арттерапевтичні завдання, де потрібно щось зобразити за допомогою фарб, пластиліну, пазлів.
Для дітей середнього та старшого шкільного віку
Як навчити дитину новим навичкам? Бути для неї прикладом!
Пропонуємо вам виконати разом з дитиною підліткового віку завдання для відновлення внутрішнього ресурсу:
▪ Подискутуйте з дитиною, як вона розуміє словосполучення «внутрішній ресурс» чи «психологічний ресурс», що для неї є ресурсом, що допомагає відновлювати сили та надихає до дій? Поділіться своїми думками на цю тему.
▪ Створіть список справ, дій, явищ, які дозволяють поповнити внутрішній ресурс, коли дитина наодинці та коли вона з батьками чи педагогом на занятті. Це може бути описано словами, чи створено за допомогою малюнків чи колажу.
▪ Нагадайте дитині, що вона завжди може виконати якусь із зазначених дій, коли почуватиметься втомленою, не матиме бажання щось робити чи сумуватиме через події в країні.
▪ Обговоріть з дитиною, що для неї є важливим у взаємодії з дорослими для покращення її психологічного стану.
Також проговоріть, як дитина може сигналізувати про те, що їй потрібна підтримка? Наприклад, придумайте таємне слово, яке вона зможе використовувати.
Важливо, щоб дорослі запам’ятали, що може підтримати дитину та використовували це у взаємодії.
Міністерство освіти і науки України
Наша команда психологів і дитячих педагогів проєкту Підтримай дитину продовжує надавати рекомендації для батьків, які допоможуть підтримати під час війни дитину 2-5 років.




Пам'ятка для батьків та вихователів дітей-дошкільнят, що потрапили у кризову ситуацію
Автори: Олена Григор’єва, Наталія Опришко, Еліна Ворожбієва, Єлизавета Герасименко.
Дякуємо за працю!
http://dity.space/doshkolyata-ua.html

У межах проєкту «Підтримай дитину» https://t.me/pidtrumaidutuny  психологи та дитячі педагоги за підтримки МОН підготували рекомендації для батьків із дітьми віком до 2 років.
Важливо розуміти, що немовлята відчувають емоції дорослих і реагують на них. Якщо батьки поводяться стривожено та пригнічено, то дитина починає нервувати, плакати, відмовлятися від їжі або сну, поводитися замкнуто.
Команда проєкту підготувала 7 простих порад, які допоможуть зберегти стабільний стан нервової системи малюків

ПОСІБНИК «РОЗМОВИ ПРО ВІЙНУ» ДЛЯ БАТЬКІВ І ОПІКУНІВ ДІТЕЙ

Українські діти та підлітки під час війни потребують особливої уваги батьків і опікунів, щоб отримувати зрозумілу інформацію про події навколо. Асоціація психологів Португалії на допомогу дорослим підготувала посібник «Розмови про війну» українською мовою.

ПОРАДИ ЩОДО СТАБІЛІЗАЦІЇ ПСИХОЛОГІЧНОГО СТАНУ БАТЬКІВ і ДІТЕЙ,

ЯКІ ЗАЛИШИЛИ СВОЇ ДОМІВКИ

Розуміння того, які етапи проходить психіка людини під час адаптації на новому місці, допоможе швидше прийняти ситуацію та почати жити далі. Інформація насамперед стане у пригоді батькам з дітьми, які прибувають у тимчасове місце проживання.

Рекомендації експертів UNICEF Ukraine, як підтримати дитину дошкільного віку, можна знайти у буклеті.

ПРАВИЛА ПІДТРИМКИ ДИТИНИ ПІД ЧАС ЕВАКУАЦІЇ

Команда UNICEF Ukraine разом із психологинею Світланою Ройз підготувала правила підтримки дітей під час евакуації. Також експерти розповіли , як спілкуватися з дітьми під час воєнного стану:

  • як пояснити, що таке евакуація та для чого родина має залишати свій дім;
  • як підтримати дитину у стані розпачу та смутку;
  • про що варто поговорити в  новому місці.

ЯК ВСТАНОВИТИ КОНТАКТ іЗ ДИТИНОЮ,

ЩО ПЕРЕЖИЛА ТРАВМАТИЧНИЙ ДОСВІД

Експерти UNICEF Ukraine підготували покроковий алгоритм установлення контакту з дитиною, що пережила травматичний досвід. Шукайте за посиланням інформацію, яка допоможе не порушувати кордони дитини та «відновити» відчуття безпеки.

ПОРАДИ ЕКСПЕРТІВ ІНІЦІАТИВИ STOP-SEXТИНГ

Експерти ініціативи Stop_sexтинг підготували рекомендації для дорослих щодо актуальних питань, про які потрібно говорити з дітьми у зв’язку з військовою агресією росії:

  • що має бути вдитячому тривожному рюкзаку;

  • як говорити з дітьми про офлайн-поведінку під час війни.

"МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ «ПЕРША ПСИХОЛОГІЧНА ДОПОМОГА. АЛГОРИТМ ДІЙ»

Команда МОН створила методичні рекомендації для педагогічних працівників, психологів і соціальних педагогів закладів освіти. Рекомендації містять такі розділи:

  • перша психологічна допомога: загальна характеристика об’єкту, етапів і психологічних заходів;

  • порушення психічних процесів і ознаки, надання першої психологічної допомоги;

  • протоколи надання першої психологічної допомоги під час переживання негативних психічних реакцій і станів;

  • алгоритм телефонного консультування;

  • корисні матеріали щодо надання першої психологічної допомоги;

  • інформація про психологічну допомогу в умовах війни обласних центрів психологічної служби;

  • техніки емоційної регуляції.

Докладніше: bit.ly/38waJPN


Питання, які ми з вами розглянемо на вебінарі:
- Як відрізняється допомога при гострому стресі та ПТСР
- Які інструменти стануть в пригоді
- Яких правил та обмежень дотримуватися
- Чи кожен фахівець може надавати допомогу

ТРИВОЖНІ РОЗЛАДИ У ДІТЕЙ – ВЕБІНАР ДЛЯ ПЕДАГОГІВ

Тривога – це важлива емоція, яка попереджає нас про небезпеку і мобілізує до відповідних дій.

У нашому мозку функціонує комплексна система тривоги. Вона дає нам змогу вчасно помічати загрози та запобігати їм.

Втім, як і будь-яка комплексна система, система тривоги також може «виходити з ладу», формуючи страх там, де насправді небезпеки немає, чи змушуючи нас постійно переживати про загрози, які малоймовірні й на які ми не маємо впливу.

У таких випадках йдеться про тривожні розлади. Тривожні розлади є найпоширенішим видом психічних розладів у дітей, молоді, дорослих.

Вони можуть суттєво порушувати функціонування у різних сферах життя, перешкоджати повноцінному розвитку та самореалізації.

Про те, які існують тривожні розлади, які їхні ознаки та як допомогти дитині та батькам малюків із тривожними розладами, дізнавайтесь у відеозаписі вебінару від Центру здоров’я та розвитку «Коло сім’ї» за посиланням (https://youtu.be/6yjJXLukVsY).

 

Базові основи надання першої психологічної допомоги дітям: межі компетентності педагогічних працівниківОнлайн-вебінар "Базові основи надання першої психологічної допомоги дітям: межі компетентності педагогічних працівників"


Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України здійснює роботу, спрямовану на психологічне забезпечення потреб суспільства в екстремальних умовах військової агресії Російської Федерації


Правило кисневої маски для педагогів: практичні вправи для відновлення в травматичних обставинах

Вебінар "Кризове консультування". Ведучий Олександр Гальчинський (1ч.)
Вебінар "Кризове консультування". Ведучий Олександр Гальчинський (2ч.)


Як підтримати дитину, якщо ви опинились у зоні активних бойових дій: вміст рюкзаків безпеки та способи зниження стресу


ПСИХОЛОГІЧНА ТУРБОТА ВІД СВІТЛАНИ РОЙЗ

На допомогу батькам та вчителям створено відеоінструкції та інфографіки, які містять рекомендації та практичні поради для батьків, що наразі:

Як контролювати рівень стресу в організмі. Вправи
 
Друзі, колеги!

Ділюся важливою інформацією!
Найголовніша допомога дорослих дітям під час воєнної кризи - від професіоналів-психологів і батьків!

Якщо у цей нелегкий період ви перебуваєте поряд з дітьми, пропонуємо вам сьогоднішій день завершити гарною дитячою казкою про добро.
Сподіваємося і казка, і ілюстрації зможуть вам трішечки підняти настрій та ще більше повірити в перемогу України💙💛 Казка - ось ⬆️


   Руханка! Сьогодні танцюємо з маршмелоу: https://www.youtube.com/watch?v=4HRtxxo9HWU 
Тілесні ранкові ігри для дітей зараз особливо важливі. Така активність допоможе впоратися з емоційним навантаженням, травмуванням. Додаємо зображення із вправами від психолога Світлани Ройз. Зберігайте собі!
Коли під рукою нема олівців, Lego та планшету. А є лише мама, яка хоче відволіктися від новин і думок, і дитина 3-6 років, яка нудьгує без своїх
іграшок та друзів і зчитує мамин стан
Тоді можемо грати у таке:

1. Що спільного? Наше завдання – по черзі називати, що спільного у двох предметах. Наприклад: «Що спільного у огірка і динозавра?» - «Вони можуть бути зеленими». «Що спільного у бджоли і літака?» - «Вони обоє можуть літати».

2. Складайка. Наше завдання – по черзі називати, з чого складається будь-який предмет або явище. Наприклад: «З чого складається стільчик?» - «З сидіння, спинки та чотирьох ніжок».

3. Четвертий зайвий. Наше завдання – назвати три схожі предметі і один зайвий. Наприклад, «Джинси, футболка, кросівки, помідор. Яке слово тут зайве?».

4. Хто ким був раніше? Наприклад: «Чим раніше була калюжа?» - «Дощиком». «Чим раніше було морозиво?» - «Цукром, молоком…»

5. Що буде, якщо…? Наше завдання – розвивати у дитини причинно-наслідкові зв’язки і уяву. Наприклад, «Що буде, якщо не зачинити дверцята холодильника?», «Що буде, якщо не вимкнути кран з водою?», «Що буде, якщо не буде птахів? (буде більше комах)», «Що буде, якщо не буде цукерок?»

6. Порівнялка. Наше завдання – по черзі називати і порівнювати предмети навкруги. Наприклад: «Що вище: будинок чи паркан?», «Що ближче до нас: червона машина чи біла?», «Де більше людей: в магазині чи в ліфті?», «Що їде швидше: поїзд чи ліфт?».

7. Окомір. Наше завдання – по черзі виміряти відстань у кроках велетня і мурашки до наступного об’єкту. Наприклад, «Мій окомір мені підказує, що до дверей/магазину/дерева залишилося 15 велетенських кроків і два мурашиних».

8. Відгадайка. Наше завдання – разом відгадувати, хто куди йде, що хоче, ким стане, коли виросте, де працює тощо. І уважно слухати. Наприклад: «Дивись, он там дівчинка йде. Як думаєш, чим вона зранку снідала? А про що вона мріє? Чому? А чого вона боїться?» (Тут ми уважно слухаємо, бо дитина з великою ймовірністю говоритиме про себе)

9. Загадайка. Наше завдання – по черзі загадувати предмети навкруги і не тільки. Наприклад: «Я загадала щось, що справа від мене, жовтого кольору і має прямокутну форму» або «Що має чотири колеса і возить пасажирів? (таксі або автобус)»

10. Тварини. Ви називаєте тварину/птаха, а дитина відгадує, чим вона вкрита: пір’ям, хутром або шкірою.

11. Спільна історія. Ми разом із дитиною речення за реченням по черзі складаємо спільну казку. Наприклад, Ви кажете: “Одного разу жив на світі краб на ім’я Кука. Який він був?” Дитина: “Великий і червоний”. Далі по черзі ви розповідаєте, де він жив, що любив, як знайомився з друзями тощо. Вплітаємо сюди інтереси нашої дитини.

12. Прислухайка. Наше завдання – мовчки протягом 1-2 хвилин прислуховуватися до звуків навкруги. Наприклад, стрілка годинника, чиєсь дихання, краплі дощу тощо. Виграє той, хто нарахує максимальну кількість звуків.

13. Плескалка. Наше завдання – по черзі називати 5 друзів, ляльок, динозаврів, супер-героїв, машин, страв тощо. І щоразу плескати у долоні.

14. Супер-сила. Наше завдання – по черзі запитувати одне у одного про супер-силу. Наприклад: «Яка у тебе супер-сила?» - «Я вмію готувати смачні млинці з медом і сметаною! А у тебе?».

Граємо та рясно поливаємо словами підтримки наших синів і дочок. Бо їх самооцінка в дорослому житті – це той погляд, яким ми на них дивимося зараз.

Будь ласка, зберігайте і розповсюджуйте, аби інші батьки теж могли допомогти собі й своїй дитині. Все буде Україна!




Дитячий психолог! Пам'ятка для батьків
 ТИХІ ІГРИ
Все більше запитів про те, що робити, коли діти шумлять, а це не дуже доречно. Зберігайте скарбничку "тихих ігор".
Нам важливо пам'ятати - Багато дітей мінімум до 6 років не вміють контролювати гучність мови. Центри мови і центри когнітивного контролю в цей період лише продовжують дозрівати. А зараз – реакції дітей можуть взагалі бути зовсім різними.
Ігри, що допоможуть вимкнути гучність:
⭐️ 1. Пульт керування. На подушечках пальців малюємо фломастером «кнопку гучності». Наприклад, на вказівному пальчику – червоним кольором ставимо крапку – голосніше, на безіменному – синім кольором – тихіше. Тренуємося, пропонуємо сказати слово, наприклад, «мама», або ім'я дитини, натискаємо кілька разів на пальчик - Дитина каже слово залежно від «кнопки» та кількості «кліків» голосніше. (Доводимо до найбільшої гучності, а потім, зупиняємо на потрібній). Коли дитина знову говоритиме голосніше, посміхаючись, торкаємося його «кнопки», або просимо, щоб він сам доторкнувся.
⭐️ 2. Граємо в «шпигунів», в мишок і кота (мишка повинна тихееенько, беззвучно пробратися і щось заздалегідь продумане у нас схопити)
⭐️ 3. Диригенти – Змахуємо рукою вгору – і це сигнал інструментам «грати голосніше», рукою вниз – знижуємо гучність, збираємо руку в кулак – мовчання. (Даємо можливість дитині теж побути диригентом)
⭐️ 4. Пишемо літери в рядок. Від маленької до великої. (Лики Р, З, Ж) і навпаки, від величезної, до маленької. Просимо дитину дивитися на букви, вимовляти звук, підвищуючи або знижуючи гучність (чим менше буква, тим тихіше звук і навпаки)
⭐️5. Кожні кілька годин – 2 хвилини тиші. Призначаємо дитину – головною. коли продзвонить будильник, він подає всім сигнал – Слухаємо тишу.
⭐️6. Самі починаємо говорити пошепки. Дитина дзеркатиме нас. Або граємо в «Шепотуньки» - розмови в сім'ї лише пошепки
⭐️ 7. Складаємо всі голосні голоси у вазу. Вони там не змішуються. Коли хочеться сказати голосно, свій голос потрібно взяти з вази
⭐️ 8. Пантоміма – гра «в крокодила»
⭐️ 9. Спілкуватися мовою жестів (можна придумати свою сімейну мову, перевірю, чи включили ми його в онлайн курс на EdEre, не пам'ятаю), ця проста «мова», де кожна літера – окремий жест – гарний і для дітей 4-5 років (у нашій сім'ї він переходить із покоління в покоління і він не раз нас рятував)
⭐️10. Граємо в оперу - не говоримо, а співаємо (спів сприймається по-іншому)
⭐️11. Перетворення. Говоримо, як маленькі ліліпутики, мишки або мурашки (а потім, як велетні чи слони)
⭐️12. "Мовчанка" - хто перший скаже слово, той програв.
⭐️13. "Передаємо думку на відстані" - вгадати про що подумав, і що сказав
⭐️14. Якщо діти у суперечці діти кричать одночасно – дати всім прапорці, листки паперу з їхніми іменами, будь-які предмети – щоб їх піднімали, коли хочуть «взяти слово»
⭐️15. Робимо плювалки (трансформація вербальної агресії)- плюємо паперовими катишами, дуємо - в ціль
ОБІЙМАЮ!!!

Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Дописи (Atom)